вицвяхуваний

ВИ́ЦВЯХУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́цвяхувати.

Кроки трьох наближалися. Глухо шурхотіла щебінка під грубими, вицвяхуваними підошвами чобіт (Загреб., Європа 45, 1959, 88);

Підперізувались вони [козаки, табунщики і чабани] шкуряним поясом і прив’язували до його гаман, вицвяхуваний і гудзиками, і мідними бляшками (Стор., І, 1957, 267).

Значення в інших словниках

1. вицвяхуваний — ви́цвяхуваний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. вицвяхуваний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до вицвяхувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вицвяхуваний — ВИ́ЦВЯХУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́цвяхувати. Кроки трьох наближалися. Глухо шурхотіла щебінка під грубими, вицвяхуваними підошвами чобіт (П.  Словник української мови у 20 томах