вицвіркувати

ВИЦВІ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Цвірчати щосили.

*Образно. Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує, грухає, сокоче, турчить і квилить (Вовчок, VI, 1956, 311).

Значення в інших словниках

1. вицвіркувати — вицві́ркувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вицвіркувати — -ую, -уєш, недок., розм. Цвірчати щосили.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вицвіркувати — ВИЦВІ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Цвірчати щосили. * Образно. Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує, грухає, сокоче, турчить і квилить (Марко Вовчок). 2. що. Випускати крізь зуби. Цигарковий тютюн ледве тлів.  Словник української мови у 20 томах
4. вицвіркувати — див. цвірінькати  Словник синонімів Вусика
5. вицвіркувати — ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ (ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ВИЦВІ́РКУВАТИ підсил. розм., ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИ розм., ЦІ́ВКАТИ розм., ЦІВКОТІ́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови