Значення в інших словниках
-
вицвіркувати —
вицві́ркувати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
вицвіркувати —
-ую, -уєш, недок., розм. Цвірчати щосили.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вицвіркувати —
ВИЦВІ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Цвірчати щосили. * Образно. Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує, грухає, сокоче, турчить і квилить (Марко Вовчок). 2. що. Випускати крізь зуби. Цигарковий тютюн ледве тлів.
Словник української мови у 20 томах
-
вицвіркувати —
ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ (ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ВИЦВІ́РКУВАТИ підсил. розм., ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИ розм., ЦІ́ВКАТИ розм., ЦІВКОТІ́ТИ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
вицвіркувати —
ВИЦВІ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Цвірчати щосили. *Образно. Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує, грухає, сокоче, турчить і квилить (Вовчок, VI, 1956, 311).
Словник української мови в 11 томах