вичуди

ВИ́ЧУДИ, ів, мн., діал. Чудеса.

Ох, і вичуди на тій вулиці поробила зима! (Горд., Чужу ниву.., 1947, 167).

Значення в інших словниках

1. вичуди — -ів, мн., діал. Чудеса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вичуди — Абищиці, вередня, витівки, витребеньки, дурниці, забаганки, примхи  Словник чужослів Павло Штепа
3. вичуди — ВИ́ЧУДИ, ів, мн., діал. Чудеса. Ох і вичуди на тій вулиці поробила зима! (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах