виявлений

ВИ́ЯВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́явити 1, 3.

На їхніх обличчях Сергій прочитав яскраво виявлену образу (Епік, Тв., 1958, 180);

// ви́явлено, безос. присудк. сл.

Він [батальйон] також не встиг ще спуститися з висоти вниз, хоч розвідка доповідала, що і в першому містечку і далі противника не виявлено (Гончар, І, 1954, 57);

Останнім часом величезне родовище нафти виявлено поблизу Долини (Цюпа, Україна.., 1960, 273).

2. у знач. прикм. Виразний, помітний.

Арабські коні мають виявлений верховий тип.

Значення в інших словниках

1. виявлений — ви́явлений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виявлений — [вийаўлеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. виявлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до виявити 1), 3). || виявлено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Виразний, помітний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виявлений — ВИ́ЯВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́явити 1, 3. Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений (Біблія. Пер. І. Огієнка); На їхніх обличчях Сергій прочитав яскраво виявлену образу (Г. Епік); // ви́явлено, безос.  Словник української мови у 20 томах
5. виявлений — Ви́явлений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)