виявлений

ви́явлений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до виявити 1), 3).

|| виявлено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Виразний, помітний.

Значення в інших словниках

1. виявлений — ви́явлений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виявлений — [вийаўлеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. виявлений — ВИ́ЯВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́явити 1, 3. Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений (Біблія. Пер. І. Огієнка); На їхніх обличчях Сергій прочитав яскраво виявлену образу (Г. Епік); // ви́явлено, безос.  Словник української мови у 20 томах
4. виявлений — Ви́явлений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. виявлений — ВИ́ЯВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́явити 1, 3. На їхніх обличчях Сергій прочитав яскраво виявлену образу (Епік, Тв., 1958, 180); // ви́явлено, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах