виявлений
ВИ́ЯВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до ви́явити 1, 3.
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений (Біблія. Пер. І. Огієнка);
На їхніх обличчях Сергій прочитав яскраво виявлену образу (Г. Епік);
// ви́явлено, безос. пред.
Останнім часом величезне родовище нафти виявлено поблизу Долини (І. Цюпа);
Він [батальйон] також не встиг ще спуститися з висоти вниз, хоч розвідка доповідала, що і в першому містечку, і далі противника не виявлено (О. Гончар).
2. у знач. прикм. Виразний, помітний.
Арабські коні мають виявлений верховий тип.
Словник української мови (СУМ-20)