ВКО́ЛЕНИЙ (УКО́ЛЕНИЙ), ВКО́ЛОТИЙ (УКО́ЛОТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вколо́ти¹.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
вколений —
вко́лений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
вколений —
(уколений), вколотий (уколотий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вколоти I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вколений —
ВКО́ЛЕНИЙ (УКО́ЛЕНИЙ), ВКО́ЛОТИЙ (УКО́ЛОТИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вколо́ти. Дуже болів уколений шипшиною палець (з газ.); – А там будуть молоденькі дівчата чи, скажімо, жіночки для флірту?...
Словник української мови у 20 томах