вколений
ВКО́ЛЕНИЙ (УКО́ЛЕНИЙ), ВКО́ЛОТИЙ (УКО́ЛОТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вколо́ти¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вколений — вко́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вколений — (уколений), вколотий (уколотий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вколоти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вколений — ВКО́ЛЕНИЙ (УКО́ЛЕНИЙ), ВКО́ЛОТИЙ (УКО́ЛОТИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вколо́ти. Дуже болів уколений шипшиною палець (з газ.); – А там будуть молоденькі дівчата чи, скажімо, жіночки для флірту?... Словник української мови у 20 томах