вкручуватися
ВКРУ́ЧУВАТИСЯ¹ (УКРУ́ЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВКРУТИ́ТИСЯ (УКРУТИ́ТИСЯ), вкручу́ся, вкру́тишся, док.
1. Крутячись, заглиблюватися в середину чого-небудь; угвинчуватися.
Тільки почула [Варка], як над головою щось люто й страшно засвистало, наче в хату вкручувався якийсь велетенський гострий свердел (Кучер, Голод, 1961, 104);
І знову кинувся бігти в один бік, потім у другий… І раптом впав з розгону стрімголов додолу і шалено завертівсь, неначе прагнучи вритися, вкрутитись в землю, як хробак (Довж., І, 1958, 94).
2. перен., розм. Проникати куди-небудь, улаштовуватися де-небудь.
Є в нас у місті каса, що зичить людям гроші. Я й туди вкрутився (Март., Тв., 1954, 211).
3. тільки недок. Пас. до вкру́чувати¹.
ВКРУ́ЧУВАТИСЯ² див. укру́чуватися¹.
Словник української мови (СУМ-11)