вкручувати
ВКРУ́ЧУВАТИ¹ (УКРУ́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКРУТИ́ТИ (УКРУТИ́ТИ), учу́, у́тиш, док., перех. Крутячи щось, уводити, вставляти в середину чого-небудь; угвинчувати.
Для випробування викрутки нею вкручують п’ять гвинтів у суху дубову дошку (Слюс. інстр.., 1959, 18);
І Софійчина мати уважно оглядала кожний трактор, теж ставила на нього якісь деталі і вправно й швидко вкручувала невеличкий гвинтик (Донч., VI, 1957, 401);
Радист вкрутив лампочку у патрон, і вона знову яскраво спалахнула (Наука.., 6, 1960, 22).
ВКРУ́ЧУВАТИ² див. укру́чувати¹.
Словник української мови (СУМ-11)