вкручувати
ВКРУ́ЧУВАТИ¹ (УКРУ́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКРУТИ́ТИ (УКРУТИ́ТИ), учу́, у́тиш, док., перех. Крутячи щось, уводити, вставляти в середину чого-небудь; угвинчувати.
Для випробування викрутки нею вкручують п’ять гвинтів у суху дубову дошку (Слюс. інстр.., 1959, 18);
І Софійчина мати уважно оглядала кожний трактор, теж ставила на нього якісь деталі і вправно й швидко вкручувала невеличкий гвинтик (Донч., VI, 1957, 401);
Радист вкрутив лампочку у патрон, і вона знову яскраво спалахнула (Наука.., 6, 1960, 22).
ВКРУ́ЧУВАТИ² див. укру́чувати¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вкручувати — вкру́чувати 1 дієслово недоконаного виду угвинчувати вкру́чувати 2 дієслово недоконаного виду умотувати в щось; зменшувати світло Орфографічний словник української мови
- вкручувати — I (укручувати), -ую, -уєш, недок. вкрутити (укрутити), -учу, -утиш, док., перех. Крутячи щось, уводити, вставляти всередину чого-небудь; угвинчувати. II див. укручувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вкручувати — ВКРУ́ЧУВАТИ¹ (УКРУ́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКРУТИ́ТИ (УКРУТИ́ТИ), вкручу́, вкру́тиш, док., що. 1. Крутячи щось, уводити, вставляти в середину чого-небудь; угвинчувати. Словник української мови у 20 томах
- вкручувати — вкру́чувати гви́нтики кому, грубо. Навмисне переконувати кого-небудь у чомусь неправдоподібному; намагатися обдурити когось. — Ти, Софіє, мені гвинтики не вкручуй, ніякого коньяку у мене в задній кишені нема і бути не може (В. Собко). Фразеологічний словник української мови
- вкручувати — ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док. Словник синонімів української мови