вкручувати

ВКРУ́ЧУВАТИ¹ (УКРУ́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКРУТИ́ТИ (УКРУТИ́ТИ), вкручу́, вкру́тиш, док., що.

1. Крутячи щось, уводити, вставляти в середину чого-небудь; угвинчувати.

Софійчина мати уважно оглядала кожний трактор, теж ставила на нього якісь деталі і вправно й швидко вкручувала невеличкий гвинтик (О. Донченко);

Гриць .. люто вкручує в нитку тверду щетину, а щетина гнила – рветься, і він мало кулаків з злості не сучить (М. Стельмах);

Для випробування викрутки нею вкручують п'ять гвинтів у суху дубову дошку (з навч. літ.);

* Образно. Ліниво гавкають сільським хором собаки, а на тому музичному тлі дитячий голос вкручує срібним свердликом хроматичну трель (Н. Королева);

Мене, стороннього чоловіка, .. ворохобні люди вкручують .. в своє перевесло (Ю. Мушкетик).

2. перен. Охоплюючи когось або щось, втягувати в себе (про життя, обставини, явища природи і т. ін.).

Розлітаючись, пух завертав до вогнища, ніби його тягло туди силою і вкручувало в гарячі язики полум'я (В. Близнець);

Вкрутило в себе Давида життя обухівське, з першого ж дня. Іще першого дня був ніби за гостя – роздивлявся... (А. Головко).

◇ (1) Вкрути́ти (рідше утну́ти) хвоста́ кому:

а) змусити підкоритися, приборкати кого-небудь, обмежити свободу дій комусь.

– Та постривайте, постривайте, пани кармазини, – гукнув один товстопикий синьокаптанник, – швидко ми вам хвоста вкрутимо! Не довго гордуватимете нами! (П. Куліш);

Вкрутив гетьман хвоста цьому Терновому. А то вже такий став, що куди тобі! І на Москву їздив, і коло Капусти крутився, і на Дон посилали (Н. Рибак);

– Чухаєтесь, Кириле Остаповичу? – проходячи поблизу, насмішкувато кинув якийсь чаплинський гольтіпака. – Хочуть і вам хвоста утнути, га? (О. Гончар);

Он і я, і Капітонич говорив, хвоста бабам вкрутити збирались, та нічого не вийшло, вони своєї співають... (Б. Левін);

б) перемогти, здолати кого-небудь.

Венеру за виски хватило, Як глянула, що там Дарес; Їй дуже се було не мило, Сказала: “Батечку, Зевес! Дай моєму Даресу сили, Йому хвоста щоб не вкрутили, Щоб він Ентелла поборов...” (І. Котляревський);

Гурт жінок порівнявся з валом, і Хрущиха.., повернувшись до гетьмана, голосно проказала: – .. Я і моя півсотня жінок виявили бажання разом з усіма нагортати вал. Де нам ставати? Ми хвоста ляхам вкрутимо! (В. Чемерис);

(2) Вкру́чувати гви́нтики кому – навмисне переконувати кого-небудь у чомусь явно неправдоподібному, перев. намагаючись обдурити.

– Ти, Софіє, мені гвинтики не вкручуй, ніякого коньяку у мене в задній кишені нема і бути не може (В. Собко);

Вправля́ти (вкру́чувати) / впра́вити (вкрути́ти) мо́зок (мі́зки) див. вправля́ти¹;

Скрути́ти (зверну́ти, злама́ти, рідше вкрути́ти) в'я́зи (карк, ши́ю) див. скру́чувати;

Скрути́ти (облама́ти, вкрути́ти, прите́рти) / скру́чувати (обла́мувати, вкру́чувати, притира́ти, пра́вити) ро́ги див. скру́чувати.

ВКРУ́ЧУВАТИ² див. укру́чувати¹.