вкручуватися

ВКРУ́ЧУВАТИСЯ¹ (УКРУ́ЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВКРУТИ́ТИСЯ (УКРУТИ́ТИСЯ), вкручу́ся, вкру́тишся, док.

1. Крутячись, заглиблюватися в середину чого-небудь; угвинчуватися.

І знову кинувся бігти в один бік, потім у другий... І раптом впав з розгону стрімголов додолу і шалено завертівсь, неначе прагнучи вритися, вкрутитись в землю, як хробак (О. Довженко);

Почула [Варка], як над головою щось люто й страшно засвистало, наче в хату вкручувався якийсь велетенський гострий свердел (В. Кучер).

2. перен., розм. Проникати куди-небудь, улаштовуватися де-небудь.

Є в нас у місті каса, що зичить людям гроші. Я й туди вкрутився (Л. Мартович);

У ліси вкручуюсь. У глушину супіщану (А. Крижанівський).

3. тільки недок. Пас. до вкру́чувати¹.

Свердлом вкручується гвинт.

ВКРУ́ЧУВАТИСЯ² див. укру́чуватися¹.