вкручуватися
ВКРУ́ЧУВАТИСЯ¹ (УКРУ́ЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВКРУТИ́ТИСЯ (УКРУТИ́ТИСЯ), вкручу́ся, вкру́тишся, док.
1. Крутячись, заглиблюватися в середину чого-небудь; угвинчуватися.
Тільки почула [Варка], як над головою щось люто й страшно засвистало, наче в хату вкручувався якийсь велетенський гострий свердел (Кучер, Голод, 1961, 104);
І знову кинувся бігти в один бік, потім у другий… І раптом впав з розгону стрімголов додолу і шалено завертівсь, неначе прагнучи вритися, вкрутитись в землю, як хробак (Довж., І, 1958, 94).
2. перен., розм. Проникати куди-небудь, улаштовуватися де-небудь.
Є в нас у місті каса, що зичить людям гроші. Я й туди вкрутився (Март., Тв., 1954, 211).
3. тільки недок. Пас. до вкру́чувати¹.
ВКРУ́ЧУВАТИСЯ² див. укру́чуватися¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вкручуватися — вкру́чуватися 1 дієслово недоконаного виду угвинчуватися вкру́чуватися 2 дієслово недоконаного виду обмотуватися Орфографічний словник української мови
- вкручуватися — I (укручуватися), -уюся, -уєшся, недок., вкрутитися (укрутитися), вкручуся, вкрутишся, док. 1》 Крутячись, заглиблюватися всередину чого-небудь; угвинчуватися. 2》 перен., розм. Проникати куди-небудь, улаштовуватися де-небудь. 3》 тільки недок. Пас. до вкручувати I. II див. укручуватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вкручуватися — ВКРУ́ЧУВАТИСЯ¹ (УКРУ́ЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВКРУТИ́ТИСЯ (УКРУТИ́ТИСЯ), вкручу́ся, вкру́тишся, док. 1. Крутячись, заглиблюватися в середину чого-небудь; угвинчуватися. І знову кинувся бігти в один бік, потім у другий... Словник української мови у 20 томах