владно

ВЛА́ДНО. Присл. до вла́дний.

Щось наказував [Мемет] різким скрипучим голосом, коротко і владно, як пан служебці (Коцюб., І, 1955, 394);

*Образно. Весна крокувала владно, непереможно (Донч., II, 1956, 110).

Значення в інших словниках

1. владно — вла́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. владно — Присл. до владний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. владно — ВЛА́ДНО. 1. Присл. до вла́дний. Щось наказував [Мемет] різким скрипучим голосом, коротко і владно, як пан служебці (М. Коцюбинський); Я вступив до університету, обрав долю кібернетика. Ця наука владно вторгалася у свідомість людства, в техніку (О.  Словник української мови у 20 томах
4. владно — Вла́дно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)