1. Словник української мови в 11 томах

владно

ВЛА́ДНО. Присл. до вла́дний.

Щось наказував [Мемет] різким скрипучим голосом, коротко і владно, як пан служебці (Коцюб., І, 1955, 394);

*Образно. Весна крокувала владно, непереможно (Донч., II, 1956, 110).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. владно — вла́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. владно — Присл. до владний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. владно — ВЛА́ДНО. 1. Присл. до вла́дний. Щось наказував [Мемет] різким скрипучим голосом, коротко і владно, як пан служебці (М. Коцюбинський); Я вступив до університету, обрав долю кібернетика. Ця наука владно вторгалася у свідомість людства, в техніку (О. Словник української мови у 20 томах
  4. владно — Вла́дно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)