владник
ВЛА́ДНИК, а, ч., діал. Володар (у 2 знач.).
І почав Іван проклинати той чудовий дар [перстень].., котрий тепер стався.. всемогучим владником його тіла і душі (Фр., III, 1950, 180).
Словник української мови (СУМ-11)ВЛА́ДНИК, а, ч., діал. Володар (у 2 знач.).
І почав Іван проклинати той чудовий дар [перстень].., котрий тепер стався.. всемогучим владником його тіла і душі (Фр., III, 1950, 180).
Словник української мови (СУМ-11)