владування

ВЛАДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. владува́ти.

О, він, Муравйов, може зрозуміти цю жадобу владування: він сам зазнав цієї запаморочливої пристрасті (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 132);

Хата за його [Перегуди] владування почала й зовсім розвалюватися (Кучер, Прощай.., 1957, 126).

Значення в інших словниках

1. владування — владува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. владування — -я, с. Дія за знач. владувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. владування — ВЛАДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. владува́ти. О, він, Муравйов, може зрозуміти цю жадобу владування: він сам зазнав цієї запаморочливої пристрасті (Ю. Смолич); Хата за його владування почала й зовсім розвалюватися (В.  Словник української мови у 20 томах