вовтузіння
ВОВТУ́ЗІННЯ, я, с., розм. Дія за знач. вовту́зитися.
Прокидались нічліжки,.. важким вовтузінням і глухим стогоном озивались зчорнілі, покриті цвіллю і мокротами стіни (Цюпа, Назустріч.., 1958, 378);
Учитель, певно почувши підозріле вовтузіння за вікном, підвів голову (Збан., Між.. людьми, 1955, 122).
Словник української мови (СУМ-11)