Словник української мови в 11 томах

вовчиха

ВОВЧИ́ХА, и, ж., рідко. Те саме, що вовчи́ця.

Удвох з вовчихою голодний Виходить на дорогу вовк (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 109).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вовчиха — вовчи́ха іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. вовчиха — -и, ж., рідко. Те саме, що вовчиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовчиха — ВОВЧИ́ХА, и, ж., рідко. Те саме, що вовчи́ця. Удвох з вовчихою голодний Виходить на дорогу вовк (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).  Словник української мови у 20 томах