Словник української мови в 11 томах

вогнемет

ВОГНЕМЕ́Т, а, ч. Зброя для викидання запаленої горючої рідини на ворога.

Видніються змащені стволи мінометів і вогнеметів (Кучер, Чорноморці, 1956, 471).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вогнемет — вогнеме́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. вогнемет — огнемет, -а, ч. Зброя для викидання запаленої горючої рідини на ворога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вогнемет — ВОГНЕМЕ́Т, а, ч. Зброя для метання, викидання запаленої горючої речовини на кого-, що-небудь. Видніються змащені стволи мінометів і вогнеметів (В. Кучер); – Я вам дам вогнемета. Це дуже проста штука.  Словник української мови у 20 томах