водіння

ВОДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. води́ти 1-4.

Курсант школи прапорщиків Микола Щорс з головою поринає у навчання, вивчав способи водіння військ, взаємодію частин (Скл., Легенд, начдив, 1957, 18);

Він розумів, що зараз Валя показуватиме свій найвищий клас водіння машини (Собко, Зор. крила, 1950, 10).

Значення в інших словниках

1. водіння — воді́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. водіння — -я, с. Дія за знач. водити 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. водіння — ВОДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. води́ти 1–4. Не встигли зачинитися двері, як в'язні заходилися швидко мити підлогу, користаючись з того, що наглядач саме зайнятий водінням інших камер до вбиральні (І.  Словник української мови у 20 томах
4. водіння — Воді́ння, -ння, -нню, нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)