волевиявлення

ВОЛЕВИ́ЯВЛЕННЯ, я, с. Виявлення волі.

Історична боротьба українського народу за свою незалежність і за право вільного волевиявлення безприкладна своїм драматизмом (Довж., III, 1960, 75).

Значення в інших словниках

1. волевиявлення — волеви́явлення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. волевиявлення — [волеивийаўлеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
3. волевиявлення — -я, с. Виявлення волі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. волевиявлення — ВОЛЕВИ́ЯВЛЕННЯ, я, с. Виявлення волі; висловлення, вираження мети, бажань і т. ін. Історична боротьба українського народу за свою незалежність і за право вільного волевиявлення безприкладна своїм драматизмом (О.  Словник української мови у 20 томах