волевиявлення
ВОЛЕВИ́ЯВЛЕННЯ, я, с. Виявлення волі.
Історична боротьба українського народу за свою незалежність і за право вільного волевиявлення безприкладна своїм драматизмом (Довж., III, 1960, 75).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волевиявлення — волеви́явлення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- волевиявлення — [волеивийаўлеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- волевиявлення — -я, с. Виявлення волі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волевиявлення — ВОЛЕВИ́ЯВЛЕННЯ, я, с. Виявлення волі; висловлення, вираження мети, бажань і т. ін. Історична боротьба українського народу за свою незалежність і за право вільного волевиявлення безприкладна своїм драматизмом (О. Словник української мови у 20 томах