волевиявлення

волеви́явлення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волевиявлення — [волеивийаўлеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  2. волевиявлення — -я, с. Виявлення волі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волевиявлення — ВОЛЕВИ́ЯВЛЕННЯ, я, с. Виявлення волі; висловлення, вираження мети, бажань і т. ін. Історична боротьба українського народу за свою незалежність і за право вільного волевиявлення безприкладна своїм драматизмом (О. Словник української мови у 20 томах
  4. волевиявлення — ВОЛЕВИ́ЯВЛЕННЯ, я, с. Виявлення волі. Історична боротьба українського народу за свою незалежність і за право вільного волевиявлення безприкладна своїм драматизмом (Довж., III, 1960, 75). Словник української мови в 11 томах