воловодити
ВОЛОВО́ДИТИ, джу, диш, недок., перех., розм. Довго вирішувати яку-небудь справу; зволікати.
— Тоді, може, й діла не будемо воловодити? (Стельмах, Хліб.., 1959, 63).
Словник української мови (СУМ-11)ВОЛОВО́ДИТИ, джу, диш, недок., перех., розм. Довго вирішувати яку-небудь справу; зволікати.
— Тоді, може, й діла не будемо воловодити? (Стельмах, Хліб.., 1959, 63).
Словник української мови (СУМ-11)