волосок
ВОЛОСО́К, ска, ч.
1. Зменш. до во́лос 1.
Необстрижені волоски на висках [у Балабухи] закручувались кучерями, неначе гарний смушок (Н.-Лев., III, 1956, 15);
*У порівн. Чоловічок.. співав тоненько, як у волосок (Вовчок, VI, 1956, 223).
◊ Ви́сіти (бу́ти і т. ін.) на волоску́ — те саме, що Ви́сіти (трима́тися і т. ін.) на волоси́ні ( див. волоси́на).
Розуміючи, що його посада висить на волоску, він весь той час мовчав (Фр., VI, 1951,329);
Ні (а́ні) на волосо́к — те саме, що Ні (а́ні,) і на волоси́ну ( див. волоси́на).
2. Ниткоподібний відросток з клітин покриву (стебла, гілок, листя і т. ін.) рослини; ворсинка.
Клітини епідермісу багатьох рослин часто утворюють на своїй поверхні особливі вирости, які називаються волосками (Практ. з анат. рослин, 1955, 66).
3. Тонка металева пружинка, що рухає механізм годинника тощо.
4. Тонкий металевий дротик в електричній лампі, який унаслідок розжарення струмом дає світло.
Розжарений волосок лампи дає дуже яскраве, сліпуче світло (Монтаж і ремонт.., 1956, 31).
Словник української мови (СУМ-11)