волосок
ВОЛОСО́К, ска́, ч.
1. Зменш. до во́лос 1.
Необстрижені волоски на висках [у Балабухи] закручувались кучерями, неначе гарний смушок (І. Нечуй-Левицький);
Рисак дуже сподобався міс Лейстон – це чорний метис без єдиного білого волоска (М. Йогансен);
Дивно: хмарка туману йде, наближається, окутує тебе з головою, нитями проходить за тобою і крізь тебе – і не шерхне, волоска не зачепить (В. Близнець).
2. Ниткоподібний відросток із клітин покриву (стебла, гілок, листя і т. ін.) рослини; ворсинка.
У квіток традесканції спостерігали появу у волосках тичинкових ниток гігантських і карликових клітин, рожевих і безбарвних клітин (з наук. літ.);
Флавоноїди та деякі інші фенольні сполуки локалізуються у клітинних стінках, вакуолях та волосках листя (з наук. літ.);
Насіння тополі, покрите білими пухнастими волосками, поширюється вітром на великі відстані (з навч. літ.).
3. Тонка металева пружинка в якому-небудь приладі (перев. годинниковому), що забезпечує його дію.
Баланс у морському хронометрі становить собою колесо з доволі довгим спіральним волоском (з навч. літ.).
4. Тонкий металевий дротик в електричній лампі, який унаслідок розжарення струмом дає світло.
Конструкція вузла освітлювача забезпечує юстування волоска розжарення відносно оптичної осі приладу (з наук. літ.);
Розжарений волосок лампи дає дуже яскраве, сліпуче світло (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)