волосок
Волосо́к. У сполуч. на волосок — достоту, до найменшого, достеменно. Але ти їх не порозумів. Твої гадки — серце, їх гадки — голова. Вони думають по закону і докажуть тобі на волосок, що ти не мав права рубати тої смереки, хоч ліс такий великий {Коб., Природа, 15);
● Ні на волосок — анітрохи. За те просидів [Григорій] у криміналі довгий час, однак, коли вийшов на волю, не став ні на волосок ліпший (Коб., Земля, 297)
// див. волос.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.