воробець
ВОРОБЕ́ЦЬ, бця́, ч., діал. Горобець.
Воробці.. цвіркали та пищали, мов на дощ (Фр., VII, 1951, 151);
Добре стрілив.. Упала одна пташка до землі.. Се був воробець (Коб., II, 1956, 31).
Словник української мови (СУМ-11)ВОРОБЕ́ЦЬ, бця́, ч., діал. Горобець.
Воробці.. цвіркали та пищали, мов на дощ (Фр., VII, 1951, 151);
Добре стрілив.. Упала одна пташка до землі.. Се був воробець (Коб., II, 1956, 31).
Словник української мови (СУМ-11)