воробець
Воробець, -бця
м.
1) = горобець. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033.
2) — тростяний. пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.
Словник української мови ГрінченкаВоробець, -бця
м.
1) = горобець. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033.
2) — тростяний. пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.
Словник української мови Грінченка