вороненя

ВОРОНЕНЯ́, я́ти, с. Пташеня ворони або ворона.

І треба ж, що на сюю пору Пило біля ставка дурне Вороненя (Греб., І, 1957, 66).

Значення в інших словниках

1. вороненя — вороненя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вороненя — -яти, с. Пташеня ворони або ворона.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вороненя — ВОРОНЕНЯ́, ня́ти, с. Те саме, що вороня́. І треба ж, що на сюю пору Пило біля ставка дурне Вороненя (Є. Гребінка); Як тільки Вороненята повикльовувалися і мати полетіла шукати для них поживи...  Словник української мови у 20 томах
4. вороненя — Вороненя́, -неня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)