вояцтво

ВОЯ́ЦТВО, а, с., збірн.

1. Вояки.

— Воєводо і вояцтво! Ви гуляєте, орли, А наш Київ, наче хмари. Печеніги облягли (Олесь, Вибр., 1958, 350);

Зібравши чималий гурт найодчайдушнішого вояцтва,.. Тарас склав султанові.. відповідь на його грізне послання (Довж., І, 1958, 231).

2. Те саме, що воя́ччина.

О Пруссіє Східна, розсадник біди, Вояцтва кубло, кріпосництва фортеця! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 370).

Значення в інших словниках

1. вояцтво — воя́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вояцтво — -а, с., збірн. 1》 Вояки. 2》 Те саме, що вояччина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вояцтво — ВОЯ́ЦТВО, а, с. 1. Збірн. до воя́к. – Воєводо і вояцтво! Ви гуляєте, орли, А наш Київ, наче хмари, Печеніги облягли (О. Олесь); Зібравши чималий гурт найодчайдушнішого вояцтва, .. Тарас склав султанові .. відповідь на його грізне послання (О.  Словник української мови у 20 томах
4. вояцтво — Воя́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)