1. Словник української мови в 11 томах

вояцтво

ВОЯ́ЦТВО, а, с., збірн.

1. Вояки.

— Воєводо і вояцтво! Ви гуляєте, орли, А наш Київ, наче хмари. Печеніги облягли (Олесь, Вибр., 1958, 350);

Зібравши чималий гурт найодчайдушнішого вояцтва,.. Тарас склав султанові.. відповідь на його грізне послання (Довж., І, 1958, 231).

2. Те саме, що воя́ччина.

О Пруссіє Східна, розсадник біди, Вояцтва кубло, кріпосництва фортеця! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 370).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вояцтво — воя́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вояцтво — -а, с., збірн. 1》 Вояки. 2》 Те саме, що вояччина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вояцтво — ВОЯ́ЦТВО, а, с. 1. Збірн. до воя́к. – Воєводо і вояцтво! Ви гуляєте, орли, А наш Київ, наче хмари, Печеніги облягли (О. Олесь); Зібравши чималий гурт найодчайдушнішого вояцтва, .. Тарас склав султанові .. відповідь на його грізне послання (О. Словник української мови у 20 томах
  4. вояцтво — Воя́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)