вояцтво

воя́цтво

-а, с., збірн.

1》 Вояки.

2》 Те саме, що вояччина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вояцтво — воя́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вояцтво — ВОЯ́ЦТВО, а, с. 1. Збірн. до воя́к. – Воєводо і вояцтво! Ви гуляєте, орли, А наш Київ, наче хмари, Печеніги облягли (О. Олесь); Зібравши чималий гурт найодчайдушнішого вояцтва, .. Тарас склав султанові .. відповідь на його грізне послання (О. Словник української мови у 20 томах
  3. вояцтво — Воя́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вояцтво — ВОЯ́ЦТВО, а, с., збірн. 1. Вояки. — Воєводо і вояцтво! Ви гуляєте, орли, А наш Київ, наче хмари. Печеніги облягли (Олесь, Вибр., 1958, 350); Зібравши чималий гурт найодчайдушнішого вояцтва,.. Тарас склав султанові.. Словник української мови в 11 томах