1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вояччина

воя́ччина

-и, ж., збірн., зневажл.

Військові.

|| Агресивні військові кола.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вояччина — воя́ччина іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. вояччина — ВОЯ́ЧЧИНА, и, ж., збірн., зневажл. 1. Агресивно налаштовані військові кола. Японська вояччина причину своєї поразки на озері Хасан приписала дощику (П. Тичина); Не раз незалежнiсть iталiйських провiнцiй потрапляла пiд чобiт австрiйської вояччини (І. Словник української мови у 20 томах
  3. вояччина — Воя́ччина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вояччина — ВОЯ́ЧЧИНА, и, ж., збірн., зневажл. Військові; командний склад армії в капіталістичних державах. Жахливі картини знущань австро-німецької вояччини над солдатами-буковинцями найкраще показані Федьковичем у поемах "Новобранчик" (1862)... Словник української мови в 11 томах