вояччина

Значення в інших словниках

1. вояччина — воя́ччина іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
2. вояччина — -и, ж., збірн., зневажл. Військові. || Агресивні військові кола. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вояччина — ВОЯ́ЧЧИНА, и, ж., збірн., зневажл. 1. Агресивно налаштовані військові кола. Японська вояччина причину своєї поразки на озері Хасан приписала дощику (П. Тичина); Не раз незалежнiсть iталiйських провiнцiй потрапляла пiд чобiт австрiйської вояччини (І. Словник української мови у 20 томах
4. вояччина — ВОЯ́ЧЧИНА, и, ж., збірн., зневажл. Військові; командний склад армії в капіталістичних державах. Жахливі картини знущань австро-німецької вояччини над солдатами-буковинцями найкраще показані Федьковичем у поемах "Новобранчик" (1862)... Словник української мови в 11 томах