вояцтво

ВОЯ́ЦТВО, а, с.

1. Збірн. до воя́к.

– Воєводо і вояцтво! Ви гуляєте, орли, А наш Київ, наче хмари, Печеніги облягли (О. Олесь);

Зібравши чималий гурт найодчайдушнішого вояцтва, .. Тарас склав султанові .. відповідь на його грізне послання (О. Довженко);

Там, на узліссі, стрілянина вщухла, різномасте вояцтво, либонь, розбрелося (В. Шкляр).

2. рідко. Те саме, що воя́ччина.

О Пруссіє Східна, розсадник біди, Вояцтва кубло, кріпосництва фортеця! (І. Нехода).

Значення в інших словниках

1. вояцтво — воя́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вояцтво — -а, с., збірн. 1》 Вояки. 2》 Те саме, що вояччина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вояцтво — Воя́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вояцтво — ВОЯ́ЦТВО, а, с., збірн. 1. Вояки. — Воєводо і вояцтво! Ви гуляєте, орли, А наш Київ, наче хмари. Печеніги облягли (Олесь, Вибр., 1958, 350); Зібравши чималий гурт найодчайдушнішого вояцтва,.. Тарас склав султанові..  Словник української мови в 11 томах