вплин
ВПЛИН (УПЛИ́Н), ВПЛИНЬ (УПЛИ́НЬ), присл., рідко. Те саме, що вплав.
Усі вінки уплин пішли, а мій потонув (Чуб., V, 1874, 805);
Хлопчик.. скинув руки вгору, мов кидався вплинь (Вас., II, 1959, 126).
Словник української мови (СУМ-11)ВПЛИН (УПЛИ́Н), ВПЛИНЬ (УПЛИ́НЬ), присл., рідко. Те саме, що вплав.
Усі вінки уплин пішли, а мій потонув (Чуб., V, 1874, 805);
Хлопчик.. скинув руки вгору, мов кидався вплинь (Вас., II, 1959, 126).
Словник української мови (СУМ-11)