вплин

ВПЛАВ (УПЛА́В) (пливучи), ПЛА́ВОМ, ВПЛИН (УПЛИ́Н) рідше, ВПЛИНЬ (УПЛИ́НЬ) рідше. Худоба вплав переправлялася на той берег річки (А. Шиян); Буг виявився не таким уже й глибоким, люди й коні легко взяли плавом середину (П. Загребельний); Усі вінки уплин пішли, а мій потонув (пісня); Хлопчик.. скинув руки вгору, мов кидався вплинь (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. вплин — вплин прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. вплин — (уплин), вплинь (уплинь), присл., рідко. Те саме, що вплав.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вплин — ВПЛИН (УПЛИ́Н), ВПЛИНЬ (УПЛИ́НЬ), присл., рідко. Те саме, що вплав. Усі вінки уплин пішли, а мій потонув (П. Чубинський); З Вернидубом побажало одинадцять чоловік лишитися, а решта вирядилася уплинь, один тiльки з поранених вiдпрохався зостатись (М.  Словник української мови у 20 томах
4. вплин — ВПЛИН (УПЛИ́Н), ВПЛИНЬ (УПЛИ́НЬ), присл., рідко. Те саме, що вплав. Усі вінки уплин пішли, а мій потонув (Чуб., V, 1874, 805); Хлопчик.. скинув руки вгору, мов кидався вплинь (Вас., II, 1959, 126).  Словник української мови в 11 томах