вплин
ВПЛИН (УПЛИ́Н), ВПЛИНЬ (УПЛИ́НЬ), присл., рідко.
Те саме, що вплав.
Усі вінки уплин пішли, а мій потонув (П. Чубинський);
З Вернидубом побажало одинадцять чоловік лишитися, а решта вирядилася уплинь, один тiльки з поранених вiдпрохався зостатись (М. Старицький);
Хлопчик .. скинув руки вгору, мов кидався вплинь (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)