вправляння
ВПРАВЛЯ́ННЯ¹ (УПРАВЛЯ́ННЯ), я, с. Дія за знач. вправля́ти¹.
Майстри навчали учнів кровопускання,.. накладання лубків при переломах, вправляння вивихів (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 39).
ВПРАВЛЯ́ННЯ², я, с. Дія за знач. вправля́ти² й вправля́тися².
Вона могла дістати десь румунські книжки й читати їх для вправляння (Вільде, Повнол. діти, 1960, 270);
Повне розпізнавання кольору настає у дітей наприкінці 3-го року. Але при вправлянні воно може з’явитися і раніше (Шк. гігієна, 1954, 62).
ВПРАВЛЯ́ННЯ³ див. управля́ння¹.
Словник української мови (СУМ-11)