Словник української мови в 11 томах

вправлення

ВПРА́ВЛЕННЯ (УПРА́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. впра́вити¹.

Вивих, навіть при своєчасному вправленні його і дальшому раціональному лікуванні, зумовлює тимчасову непрацездатність (Лікар. експертиза.., 1958, 69).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вправлення — впра́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. вправлення — (управлення), -я, с. Дія за знач. вправити I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вправлення — ВПРА́ВЛЕННЯ (УПРА́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. впра́вити¹. Вивих, навіть при своєчасному вправленні його і дальшому раціональному лікуванні, зумовлює тимчасову непрацездатність (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах