вправлення
ВПРА́ВЛЕННЯ (УПРА́ВЛЕННЯ), я, с.
Дія за знач. впра́вити¹.
Вивих, навіть при своєчасному вправленні його і дальшому раціональному лікуванні, зумовлює тимчасову непрацездатність (з наук. літ.);
Вправлення вивиху потребує спеціальних знань, тому не варто намагатися зробити це самостійно (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)