вправлення

впра́влення

(управлення), -я, с.

Дія за знач. вправити I.

Значення в інших словниках

1. вправлення — впра́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вправлення — ВПРА́ВЛЕННЯ (УПРА́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. впра́вити¹. Вивих, навіть при своєчасному вправленні його і дальшому раціональному лікуванні, зумовлює тимчасову непрацездатність (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. вправлення — ВПРА́ВЛЕННЯ (УПРА́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. впра́вити¹. Вивих, навіть при своєчасному вправленні його і дальшому раціональному лікуванні, зумовлює тимчасову непрацездатність (Лікар. експертиза.., 1958, 69).  Словник української мови в 11 томах