вправлений

впра́влений

I (управлений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вправити I.

II див. управлений I.

Значення в інших словниках

1. вправлений — впра́влений 1 дієприкметник вставлений впра́влений 2 дієприкметник управлений  Орфографічний словник української мови
2. вправлений — ВПРА́ВЛЕНИЙ¹ (УПРА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до впра́вити¹. Ставок блищить на сонці, неначе дзеркало, вправлене в срібні рами (І. Нечуй-Левицький); Он у мене отрок є, в нього на шиї ведмежий зуб в золото вправлений (П.  Словник української мови у 20 томах
3. вправлений — ВПРА́ВЛЕНИЙ¹ (УПРА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до впра́вити¹. Ставок блищить на сонці, неначе дзеркало, вправлене в срібні рами (Н.-Лев., II, 1956, 27); Вправлене ребро заростає, рана на грудях затягується (Коз., Гарячі руки, 1960, 162). ВПРА́ВЛЕНИЙ² див. упра́влений¹.  Словник української мови в 11 томах