вприпуст
ВПРИ́ПУСТ (УПРИ́ПУСТ), присл., розм. Скільки завгодно; досхочу, вволю.
Коні їдять овес уприпуст (Сл. Гр.);
Та ще хтось пустив провокаційну чутку, ніби попадя у великий піст їла скоромне, яке вона одержувала вприпуст з закритого попівського розподільника (Довж., II, 1959, 36).
Словник української мови (СУМ-11)