вприпуст
ВПРИ́ПУСТ (УПРИ́ПУСТ), присл., розм.
Скільки завгодно; досхочу, вволю.
Коні їдять овес уприпуст (Сл. Гр.);
Хтось пустив провокаційну чутку, ніби попадя у великий піст їла скоромне, яке вона одержувала вприпуст з закритого попівського розподільника (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)