вражаючий
ВРАЖА́ЮЧИЙ, а, е. Який уражає ( див. вража́ти¹ 1); разючий.
Дедалі більше чайок. Видовище вражаюче, мальовниче (Гончар, Тронка, 1963, 30);
Радіо принесло нову вражаючу звістку про політ космічної автоматичної станції до планети Венера (Рад. Укр., 15.ІІ 1961, 3).
Словник української мови (СУМ-11)